Мета цієї практики – подумати про те, що досі, навіть в умовах карантину, залишається доступним і незмінним.
Тобто, що не скасовано, що є певним якорем і твердою землею під ногами, за що ми можемо зачепитися і знати, що щось усе ж таки не змінилося.
Що потрібно зробити:
Візьміть робочий аркуш із друкованою основою, ручку чи олівець і складіть список того, що залишається незмінним у зв’язку з коронавірусом. Це може бути, до прикладу, читання перед сном, ранкове чаювання чи спілкування з рідними.
Використовувати можна дітям чи дорослим. Намалюйте один із власних варіантів того, що не скасовується через коронавірус.
Поставте запитання: “Коли ви дивитеся на свій малюнок, що відчуваєте в тілі? Це приємні чи нейтральні відчуття? У якій частині тіла?”. Це можна позначити на малюнку.
Опишіть свої відчуття. Це важливо тому, що перед тим, як відбувається дія чи з’являється думка щодо будь-якої ситуації, першим реагує тіло. І робить воно це за допомогою відчуттів. Це можуть бути потепління чи мурахи шкірою, прохолода чи розслабленість, напруженість м’язів. Первинні сигнали відчуттів можуть допомогти зокрема в контролюванні емоцій. Адже якщо ми не звертаємо увагу на відчуття, не помічаємо їх, далі народжуються емоційні реакції, дії. За допомогою контакту з власним тілом через відчуття ми можемо краще керувати своїми станами.